06.07.2018
Поділитися: 8
1224

Відрізняйте соціалізацію від явних конфліктів

Матвій сховав мою змінну форму, Оленка дражниться, а Кирило, Дмитрик і Максим закидали дівчат сніжками після уроків. На думку психологів, дитячі конфлікти і дрібні бійки - звичайна соціалізація, і тому не рекомендовано  батькам втручатися у цей процес. Оскільки соціалізація - це не тільки спільні ігри на батуті, а щось більше. Дитина так вчиться долати комплекси, сором’язливість, вирішувати дрібні конфлікти і, звичайно ж, захищати себе.

Ідеться про поодинокі випадки, під час яких агресія спрямована конкретно на одну дитину.

Після прочитання відповідної статті психологи рекомендують батькам не впадати в крайнощі.

1.Не варто повністю ігнорувати дитячі конфлікти або, навпаки, відразу бігти на допомогу.

Якщо молодші дівчатка не поділили ґаджет старшої подруги або гойдалки на дитячому майданчику, не варто ставати Чіпом і Дейлом, ви тільки піділлєте масла у вогонь дитячих розбірок. Ні в якому разі не варто сварити чужу дитину. Вам теж не сподобається, якщо вашого сина буде вичитувати сусідська тітка Маша.

Цілковиті ігнорування: «Не залучайте мене до своїх дитячих конфліктів» або «Розбирайся сам» - теж не кращий вихід із такої ситуації. Дитина замкнеться в собі і зовсім перестане звертатися до вас із розповідями про «наболіле».

2.Пам'ятайте: діти – ваше віддзеркалення.

Якщо ви вирішуєте питання через крик, не дивуйтеся, що голос вашої дитини буде чутно з сусіднього двору. Демонструйте мудрий підхід: вислухайте доводи обох сторін конфлікту, розсудіть, хто має рацію, а хто ні, та примиріть дітей дружнім примовлянням: «Мирись, мирися, мирися і більше не бийся!» - це працює безвідмовно!

 3. Не залучайте старших дітей.

Дитина хоч і старша, та все одно вона дитина. Їй ще не вистачає мудрості й стриманості, шоб розв'язати конфлікт менших дітей, причому уявлення щодо правоти у вас можуть відрізнятися. Та й до чого ця нав'язана роль третейського судді?

4.Буллінг -  це не соціалізація.

Буллінг – це психологічне цькування, яке часто переходить у фізичне насильство. На жаль, у дитячих колективах воно стало з'являтися занадто часто. Якщо дитина виглядає пригніченою, замикається в собі, для батьків це привід звернути увагу. До звичайної дитячої соціалізації не належить регулярне віднімання чогось, приниження і навіть насильство. Часто діти бояться поскаржитися і замовчують свої проблеми. Дитина завжди повинна знати, що може поділитися з вами сокровенним, а ви вислухаєте та підтримаете її.