18.05.2018
Поділитися: 7
1464

Дитина повинна вміти сперечатися

Учені з Великобританії провели дослідження серед дітей 7-10 років і довели, що вміння обстоювати свою точку зору позитивно позначається на успішності в школі.

Викладачі запитували дітей і просили відповідати аргументовано, висловлюючи свою точку зору. У результаті школярі, які навчаються дисциплін у форматі діалогу з вчителями й однокласниками, більш ніж на 2 місяці випереджали в успішності дітей, які не беруть участі в експерименті.

Справа в тому, що у дітей не виникає мотивації до суперечки - вони вірять усьому, що говорять дорослі. Найчастіше думку маленької людини не враховують в родині, що гальмує бажання надалі висловлювати свою точку зору. Однак науку суперечок краще опанувати в дитинстві.

Якщо людина не має власної думки, вона перестає бути особистістю. Погодьтеся, незалежно від віку, статусу і статі людина може помилятися. Тому важливо навчити дитину чути оточення, поважати іншу позицію, робити висновки і приймати рішення самостійно, аргументуючи свої дії.

Щоб дитина не потрапила під чужий вплив, батькам слід створювати ситуації, у яких би у малюка формувалася власна думка. Спочатку навчіть дитину думати і мислити логічно.

Наприклад, відповідайте питанням на питання. Серед дорослих подібний діалог вважається поганим тоном, але стосовно дитини це може цілком дати дієвий виховний ефект. Малюк запитує:

- Де моя спортивна форма?

- Куди ти її клав останній раз?

Дитина починає вибудовувати ланцюжок послідовних дій, куди могла «переміщатися» спортивна форма після останнього уроку фізкультури в школі. Таким же чином можна шукати улюблені іграшки. Головне робити це самостійно, і, нарешті, перемога - знайшов!

Влаштовуйте «дні бажань». Питання, яке з обмеженого числа страв дитина буде їсти на сніданок, вже давно має бути закономірним. У вихідні дні дозвольте малюкові пофантазувати на предмет незвичайних страв, а також запитайте, як дитина хоче провести вільний час. Обговорюйте і приймайте думку маленької людини, нехай і з незначними коригуваннями.

Як правило, питання, що починаються зі слів «чому» і «навіщо» з вуст дорослих звучать з негативним підтекстом: «Чому забруднився?», «Навіщо включив телевізор, якщо не вивчив уроки?» Поміняйте контекст на позитивний: «Чому ти хочеш кататися на роликах, а не на самокаті?» Слухайте відповідь і хваліть дитину за висловлені аргументи.

Навіть у дрібницях цікавтеся думкою дитини: «Тобі подобається, як посадили квіти на клумбі?», «Тобі подобається той креативний новорічний костюм у хлопчика? Ти б хотів собі щось подібне? Чому?»

Коли дитина навчилася висловлювати власну думку, можна пограти в гру «У кого більше доказів». У процесі діалогу кожен повинен привести якомога більше аргументів: «чому корисно читати», «чому добре мати багато друзів», «чим корисне вміння їздити на велосипеді» і таке інше.

Вислухайте думку малюка до кінця, похваліть словами: «Добре, ти мене переконав».

Спостерігайте, як формується думка дитини, але не перестарайтеся: у суперечці повинна перемогти істина, а не впертість.