Психологи виділяють чотири типи відносин батьків і дітей. Виховні системи в науці називаються демократичною, авторитарної, індиферентною та ліберальною. У сім'ях рідко зустрічається конкретно певний стиль. Найчастіше батьки використовують комбінацію прийомів, які по-різному відбиваються на розвитку дітей. Диктатура й співробітництво - найімовірніші, за оцінками психологів, відносини.
Суворі вимоги та їх наслідки
Авторитарний стиль виховання характеризується:
- вимогою високих досягнень;
- покаранням за невдачі;
- жорстким контролем особистого простору, інтересів, нав'язуванням навчальних занять, корисних, на думку батьків;
- заборонами і погрозами замість пошуку компромісу.
Перерахованими методами від 7-8-річної дитини можна домогтися бездоганної слухняності. У підлітковому віці авторитет батьків починає зменшуватися. До цього часу наслідки найсуворішої вимогливості можуть сформуватися в комплекси, виражені:
- відсутністю власної гідності;
- невмінням приймати самостійні рішення;
- звичкою силових рішень спірних питань;
- агресією.
Деякі прийоми авторитарного стилю виховання необхідно використовувати в розумній формі й обсязі. Наприклад, діти повинні знати, що певні речі робити не можна, але доносити це потрібно в формі інструкції, а не наказу.
Поєднання вимогливості та чуйності
Такий корисний для розвитку дітей конгломерат вирізняє демократичний стиль виховання. Основні ознаки та прийоми стосунків:
- ставлення до дитини як до особистості, повага його інтересів;
- виховання з дбайливим і чуйним контролем;
- глибоке розуміння поведінкових мотивів;
- спільний вибір програм з додаткової освіти;
- умови для розвитку творчих здібностей;
- використання діалогу як засобу вирішення спірних питань.
Якщо вам вдалося вибудувати такі стосунки з дітьми, можна з гордістю поділитися досвідом з друзями і знайомими. З великою ймовірністю можна очікувати від дитини адекватної самооцінки, самостійності, слухняності, ініціативи та цілеспрямованості, уміння мирним шляхом врегульовувати конфлікти.
Не завжди у батьків вистачає часу, щоб ідентифікувати використовуваний стиль виховання. Ознаками неблагополуччя є будь-які зміни в поведінці дітей, які ні в якому разі не можна ігнорувати. Успішно вирішити проблеми в багатьох випадках допомагає звернення до дитячих центрів. Авторські методики і програми розвивають не тільки корисні навички, а й особистісні якості, що не прижилися в сім'ї.
