16.03.2018
Поділитися: 3
  • Facebook
  • Telegram
2919

Основа самооцінки дитини

Як людина оцінює себе в групі людей, свої достоїнства й недоліки - із усього цього складається самооцінка, тобто уявлення про себе. У різні періоди життя самооцінка може змінюватися, але її фундамент, без сумніву, закладається в дитинстві, і впливають на її формування батьки, близькі родичі і навіть учителі.

Коли людина народжується, вона ще нічого про себе не знає. Тому самооцінка дитини формується з того, як з нею спілкуються батьки, що вони говорять, які емоції демонструють. Безсумнівно, уже в шкільні роки позитивну самооцінку формують досягнення в тій чи іншій сфері. Якщо близькі регулярно звертають увагу, що дитина все робить не так і не так, наводять у приклад однолітків, то самооцінка такої особистості явно буде не на висоті. Безпричинна похвала теж призводить до неадекватної самооцінки, навіть до того, що в дорослому житті людина не зможе знайти гідну собі другу половину.

Не варто пов'язувати поведінку дитини з його особистістю. Наприклад, розбив син тільки що куплений телефон – усе: «ти поганий». У даному випадку поганим є вчинок, а дитина - хороша. У юному віці людям властиво думати, що світ крутиться тільки навколо них, і настрій тата, роздратованість старшої сестри пов'язують з собою. Від цього у дитини виникає почуття провини, знижується самооцінка. Важливо донести дитині, що у дорослих свої причини для смутку.

Маленьких школярів потрібно частіше підбадьорювати, виявляти повагу до них, підкреслювати досягнення, тому що в цьому віці вони сприймають себе через оцінку батьків і вчителів, а якщо успіхи в школі раптом пішли не дуже вгору, то й мотивація до навчання знижується. Напевно, тому в перших класах замінили оцінки смайликами.

Психологи рекомендують формувати у дитини адекватну самооцінку і дають батькам деякі поради.

  • Частіше зауважуйте переваги дитини, рідше порівнюйте з однолітками.
  • Поважайте її бажання, почуття, думки, інтереси. Дитина може бути в поганому настрої - це нормально. Вона може хотіти іграшку - і це теж нормально. Не беріть без дозволу особисті речі дитини та НЕ лізьте в рюкзак дітей старшого віку . Шанобливе ставлення до дитини сприятливо впливає на формування її самооцінки.
  • З шести років діти починають дуже чітко ототожнювати себе з кимось із батьків своєї статі. Дівчинка звертає увагу, як мама тримається в товаристві, як виборює свою думку, чи вважає себе привабливою, розумною. Дівчинка, що підростає, мимоволі копіює мамину поведінку і ставлення до себе.

Створюйте навколо дитини ситуацію успіху. Якщо їй цікава музика, не варто вести на бокс. Нехай вона займається тим, що у неї краще виходить. Оточіть дитину заслуженою похвалою, тоді дитина виросте з адекватною самооцінкою і буде знати собі ціну.