04.04.2018
Поділитися: 11
  • Facebook
  • Telegram
2962

Криза 7 років як чергова сходинка розвитку

Ми звикли сприймати слово «криза» в негативному ключі. Однак, дотримуючись позитивного мислення, можна подати тлумачення в цілком нейтральному сенсі - переломний, перехідний момент або, якщо мова йде про дорослішання дитини, це чергова сходинка розвитку.

Коли малюк йде до школи, у нього змінюється статус. Як правило, батьки,  збираючи чадо до першого класу, супроводжують цей процес словами: «Зовсім дорослий став - школяр уже!», «Вирушаєш у доросле життя!» Деякі діти навіть самостійно, без супроводу дорослих, починають ходити до навчального закладу і до різних гуртків.

Це не простий період для ще вчорашнього дитсадківця. Дитині необхідно швидко адаптуватися до нової атмосфери шкільного колективу, соціального  статусу, дисципліни.

Цілком природно, що поведінка дитини змінюється: у відповідь вона теж вимагає до себе такого ж ставлення, як і до дорослого члена сім'ї.

Психологи кажуть, що в перехідний період у школяра можуть з'явитися нові риси в поведінці. Малюк може стати дратівливим, запальним або навпаки замкнутися в собі. Дитина починає порівнювати себе з іншими дітьми, занижуючи свої творчі здібності. Намагаючись піднятися в очах дорослих, навіть доносить на однокласників.

Розпізнати кризовий період дитини батьки можуть самостійно. Варто звернути увагу, якщо поведінка малюка різко змінилася протягом півроку. Дитина стала огризатися і грубити близьким, блазнювати, розмовляти не своїм голосом. Малюк закинув улюблені іграшки, став цікавитися спілкуванням зі старшими дітьми.

Вікові кризи мають одну спільну рису - заперечення. У 7 років це пов'язано з тим, що за будь-яку ціну першокласник хоче стати дорослим. Дитина думає, що з походом до школи усі правила «життя у дитсадку» повинні зазнати змін, і починає чинити спротив усьому, що постійно нав'язують батьки. Вона хоче сама  вирішувати, що надягати, куди піти, тобто в повному обсязі поводити себе так, як і дорослий член колективу.

Плюси перехідного періоду в тому, що дитина в цей момент бурхливо розвивається і прагне соціалізуватися. Щоб процес переходу пройшов лагідно й успішно, психологи рекомендують батькам не панікувати, керуючись знаменитою фразою: «Усе проходить - пройде і це». У результаті кривляння і блазнювання переросте у вольові рішення, які дитина буде здатна приймати самостійно, а не сліпо йти за зовнішніми обставинами. Важливо, щоб у цей період особистість, яка підростає, змогла сформувати власне «Я», свій внутрішній світ, орієнтований на позитивне сприйняття зовнішнього середовища.