15.08.2017
Поділитися: 6
  • Facebook
  • Telegram
9229

Дитина бісить: вчимося керувати емоціями

Діти - величезна радість і сенс життя для батьків.  Але часом вони так сильно виводять із себе, що у тата і мами починається нервове тіпання.  Спочатку малюки вередують під час їжі, не хочуть ходити в садок, відмовляються збирати іграшки і лягати спати.  Потім вони дорослішають, проблеми стають відчутнішими.  Як говорить народна мудрість, маленькі діти - маленькі проблеми, великі діти - великі проблеми.  Дитина не хоче вчитися, а зауваження батьків просто-напросто ігнорує.

Зізнайтеся чесно, настають моменти, коли ви вже не можете стримувати емоції.  І хочеться взяти в руки пасок і дати своєму малюкові доброго прочухана!  Чому так відбувається?  Як навчитися тримати себе в руках?  Що робити, якщо дратує дитина?  З’ясуймо разом.

Чи можна злитися на свою дитину?

Не всі діти ростуть янголами.  Багато з них часто виводять батьків із себе.  Навіть у родині, де росте дуже слухняна дитина, іноді виникає ситуація, при якій батькам дуже важко стримувати себе.  Мама і тато зляться на своє чадо і одночасно на себе, тому що розуміють, що це неправильно.  Хоча нічого не можуть вдіяти з розбурханими емоціями.  Звичайно, злитися на дитину не можна, тому що інакше ви можете завдати їй душевну травму, з якою їй доведеться жити все життя.  Крім того, ви можете не впоратися з емоціями і вдарити сина або дочку.  У цьому випадку до моральних страждань додадуться фізичні.

Дитина бісить: вчимося керувати емоціями

Чому у батьків з`являється агресія?

Проблема взаємин батьків і дітей однаково актуальна в усі часи.  Поки дитина маленька, батькам вдається з нею справлятися.  У неї немає іншого виходу, крім як слухатися дорослих.  Хоча зустрічаються індивіди, здатні довести до нервового зриву навіть батьків з янгольським терпінням.

Як правило, проблеми виникають, коли дитина йде в школу.  Вириваючись із-під постійного контролю батьків і потрапляючи в нове середовище, вона часто стає некерованою.  Якщо раніше доводилося нервувати через те, що малюк потребує багато солодощів, то тепер вже капризи серйозні: дитина відмовляється вчитися, обманює, прогулює заняття, цілими днями грає в комп'ютерні ігри тощо.

Типова реакція батьків на подібну поведінку - крик.  У пориві емоцій мама або тато можуть вдарити або образити дитину.  Однак цим вони тільки погіршать ситуацію.

Батькам потрібно зрозуміти, що непослух - далеко не завжди наслідок поганого характеру сина або доньки.  Найчастіше діти таким способом намагаються підсвідомо звернути на себе увагу.

Наскільки б сильно дитина ні вивела вас із себе, пам'ятайте про те, хто в домі дорослий - ви!  А отже, ви несете відповідальність за атмосферу в сім'ї, саме вам потрібно не загострювати проблему, а шукати шляхи її вирішення.  Але цього точно не вдасться досягти, якщо ви будете перебувати в розлюченому стані.  Якщо вас дратує власна дитина, перш за все заспокойтеся!

Дитина бісить: вчимося керувати емоціями

Почуття провини у батьків

«Мене бісить моя дитина», - думає мама і відчуває при цьому вину.  Їй соромно за те, що вона злиться на рідне створіння.  Мати починає лаяти себе за власні почуття, думати, що не любить рідне дитя, вона відчуває душевний дискомфорт і моральні страждання.

Такі почуття - не рідкість.  Багатьом батькам складно проживати негативні емоції щодо дітей.  Кращий спосіб впоратися з почуттям провини - це чесно зізнатися самому собі: «Так, моя дитина мене бісить, але я люблю її такою, яка вона є.  Я впораюся зі своїм настроєм, і все буде добре».  Головне - це зрозуміти, що батьківська агресія - поширене явище.  Ви не перші і не останні батьки, яких вивела із себе власна дитина.  Потрібно просто вчитися на своїх помилках і спробувати впоратися із собою в майбутньому.

Як не дратуватися і не злитися на свою дитину?

Отже, дитина виводить із себе і навідріз відмовляється вас слухати.  Ви ж перебуваєте за крок від того, щоб розкричатися.  Що робити?  Як стриматися?  Через нерозуміння скандали траплятимуться все частіше і частіше, а взаємні образи накопичуватимуться, як снігова куля. Зрештою, це призведе до того, що члени вашої родини втечуть один від одного, кожен замкнеться в собі.

Якщо хочете стати хорошими батьками, прислухайтеся до наших порад.  У них ми розповімо про те, як потрібно себе вести і як ніколи робити не слід.

  1. Стежте за диханням. Зробивши глибокий вдих, порахуйте до десяти, видихніть.  Така методика заспокоєння дійсно працює.  Розслабившись, ви вже не станете рубати зопалу, а можете приймати конструктивні рішення.
  2. Зберігайте баланс між суворістю і жорсткістю. Якщо вашою реакцією на істерику дитини буде крик - сварка затягнеться.  Покажіть, що ви готові обговорити ситуацію і піти на компроміс, але тільки в спокійній обстановці. 

    Дитина бісить: вчимося керувати емоціями

  3. Привчіть себе оцінювати не дитину, а те, як вона себе веде. Якщо вона забруднила одяг, це зовсім не означає, що це було зроблено навмисно.  Це всього лише її вчинок у певний момент.  Щоб легше прийняти цю установку, почитайте корисні матеріали для батьків.
  4. Допомагайте дитині виражати емоції. Ідеальний варіант - домогтися того, щоб дитяча істерика перейшла в діалог з вами.  Поговоріть з сином або донькою відверто.  Нехай ваша дитина сама розповість, навіщо так чи інакше вчинила, чим саме керувалася, чого хотіла досягти в результаті.  Можливо, її справді щось хвилює, але вона не знає, як розповісти вам про це.
  5. Похвали багато не буває. Привчіть себе хвалити сина чи доньку не тільки за порядок у кімнаті або хорошу оцінку, але і за те, що він / вона зуміла без істерики донести до вас свою проблему.  По-перше, це дозволить вам створити позитивне підкріплення хорошої поведінки.  По-друге, таким чином ви зможете запобігти істериці на тему: «Мама і тато мене не помічають, а я вимагаю уваги».
  6. Ставте себе на місце дітей. Згадайте себе в дитинстві.  Хіба у вас не виникало бажання образитися і, голосно грюкнувши дверима, піти в іншу кімнату, коли батьки відмовлялися приділити вам уваги?  Згадали?  Тепер робіть висновки!
  7. Дотримуйтеся режиму всією сім'єю. Вчасно лягайте спати і правильно харчуйтеся.  Недосипання і сніданки на бігу позначаться на вашому психічному стані - ви станете дратівливими і нервовими.
  8. Підтримуйте добрі стосунки з усіма членами сім'ї. Не сваріться з чоловіком/дружиною в присутності дітей, не скаржтеся на батьків або інших родичів.  Намагайтеся зробити все можливе, аби дитинство вашого малюка проходило в атмосфері взаєморозуміння і любові.  Адже саме ви формуєте ту модель поведінки, яку він підсвідомо візьме за основу, створюючи в дорослому віці власну сім'ю.

Дитина бісить: вчимося керувати емоціями

У природі не буває ідеальних людей, тим паче, якщо ми говоримо про дітей.  Активним і допитливим, їм набагато важче, ніж дорослим, стримувати свої емоції.  Ваше головне завдання - навчитися без істерик вирішувати проблемні питання.  Тоді ви зможете створити вдома атмосферу доброзичливості і спокою.

Як чинити не потрібно?

  1. Намагаючись заспокоїти дитину, в жодному разі не застосовуйте фізичну силу. Гірше насильства в сім'ї нічого бути не може.
  2. Не думайте, що всі погані вчинки дитина робить навмисне. Бажання бешкетувати виникає у всіх дітей.
  3. Не грайте на дитячих фобіях, не вживайте фраз типу: «Будеш себе так вести, забере дядько-міліціонер».

Ви - батьки, найближчі люди для дітей.  Вчіться розуміти їхній настрій.  Ніколи не доводьте до того, щоб вони відчули себе покинутими і нікому не потрібними.

Помітили, що дитина постійно пустує, тому що їй просто нічим зайнятися?  Придумайте для нього цікаві і корисні завдання.  Наприклад, запишіть на курси ментальної арифметики.  Пам'ятайте, що тільки від батьків залежить, наскільки щасливим у малюка буде дитинство.