07.03.2018
Поділитися: 5
  • Facebook
  • Telegram
3268

Навіщо дитині вільний час?

Сучасні батьки сьогодні з ранніх років готують дітей до успішного дорослого життя. Тому вже з 3-х років малюки серйозно займаються спортом, а в старшій групі дитсадка чадо опановує відразу кілька іноземних мов паралельно з навчанням гри на скрипці. Вільний час залишається лише на гігієнічні процедури і похід до ліжка.

Але психологи стверджують, що у маленьких людей теж має бути свій дитячий вільний час.

Навіть, якщо, як ви вважаєте, чадо зайнято абсолютними дурницями, наприклад, вивчає білосніжну стелю або захоплено вирізає пластикову пляшку - НЕ намагайтеся зайняти його корисною справою. У цей момент маленька людина самовизначається.

Навіть, коли дитині нудно, не варто миттєво рятувати її від неробства. Батьки  і штатний сімейний аніматор не одне і теж. Поспостерігайте: за деякий час дитина знайде собі заняття, відповідне його стану душі та корисне для розвитку на даний момент. Але для того, щоб зрозуміти це, потрібен вільний час, коли малюк не буде поспіхом збиратися на футбол, а паралельно вивчати зміну форм англійських дієслів. Звичайно, сучасний ритм життя вимагає швидкого прийняття рішень. Однак від нав'язаних дорослими занять у дитини часом не співає душа, але кидати розпочату справу у відповідальних батьків не прийнято.

Давайте з’ясуємо, для чого дитині вільний час?

  1. Під час «неробства» малюк пробує різні заняття і з'ясовує, чого ж прагне його душа, що дає йому енергію та надихає.
  2. Навичкам розподілу часу теж потрібно вчитися, це не приходить само по собі, з роками. Тому у дитини повинна бути можливість через отриманий  вільний час цю навичку набути.
  3. У 5-8 років маленькій людині необхідно залишатися наодинці з собою, тобто байдикувати. У цьому віці відбувається становлення особистості, дитина визначає, хто вона у величезному світі.
  4. Малюкові просто необхідно мріяти. Мрія рятує від об'єктивних життєвих обмежень, розвиває фантазію та уяву, заспокоює психіку.
  5. Дитині необхідна пауза, коли вона може «випасти» з суворого розкладу міського життя, повалятися на дивані, вдосталь пограти. У цей момент дитина вчиться жити своїм життям.

Дорослі відволікаються від щоденних турбот і трудових буднів за допомогою медитації та інших духовних практик. Дітям потрібен лише вільний час.